Філософії зоології

Задня асоціативна область

antonsevas — Sat, 31 Oct 2009 16:50:04 GMT

Найбільша швидкість росту кори завширшки після народження спостерігається в полі 19. Після 8 років ширина кори в досліджуваних полях щодо стабілізована.

Диференціація клітинних елементів зорової кори відбувається найбільш інтенсивно в полях 17 і 18 в період від народження до 1-го року, у полі 19 - до 2 років. До 5-7 років пірамідні і зірчасті нейрони III і IV верств зорової кори набувають специфічну форму, характерну для кори дорослих людей.

Задня асоціативна область. Особливістю розвитку цієї галузі є те, що її поля найбільш пізно досягають повної диференціювання.

Процеси диференціювання нейронів: типізація форми, збільшення розмірів, ускладнення дендритних апарату - здійснюються в V-VII шарах в більш ранні терміни, ніж в III-IV шарах, так що до 12 міс нейрони V шару у всіх полях виявляються більш диференційованими, ніж в III шарі, де інтенсивна диференціювання нейронів триває до 5-6 років. Розміри нервових клітин усіх типів найбільш енергійно збільшуються в перші 2 роки. До 7 років в подслое III стає більш чіткої форма пірамідних нейронів. Вони як би витягуються, їх висота перевищує підставу в 1,5 рази і більше.

У період від 8 до 12 років збільшуються довжина й товщина апікальних дендрітов пірамідних нейронів, малюнок їх розгалуження стає все більш різноманітним, частіше зустрічаються пірамідні нейрони з розділеними апікальним дендрита.

Лобова область. Вона, як і задня асоціативна область, дозріває пізно. У новонароджених у всіх полях нейрони відносяться до одного розмірному класу, до 6 міс - до двох, до 12 міс - до трьох, в полі 45 - до чотирьох розмірним класами. Після 1-го року найбільш значно збільшується число розмірних класів у полі 8: до 5 років їх налічується 8, до 10-9, і надалі число їх не зростає. У полі 10 до 5 років пірамідні нейрони відносяться до 5 розмірним класів, до 7 років - до 6, до 16 - до 7, до 21 року - до 8; в поле 45 до 8 років відзначається 5 розмірних класів, до 9-6, до 18 років - 8 розмірних класів.

Встановлені терміни інтенсивного зростання пірамідних нейронів у речедвігательном поле 45 (до 6 міс, 1 року і 5-6 років) збігаються з періодами розвитку артикуляційних можливостей і активної мови дитини.

Непірамідние нейрони в корі лобової області новонароджених слабо диференціювання. Вони характеризуються малими розмірами, невизначеністю форми, слабким розвитком дендритних і аксони апаратів.

Дозрівання нейронів цієї області відбувається в 1 рік, 3 роки, 5-6 років, 9-10, 12-14 та 18-20 років. Це найбільш значущі етапи мікроструктурних змін ансамблевої організації лобової ділянки кори великого мозку. Більш тривале в порівнянні з іншими неокортікальнимі формаціями розвиток структури лобової ділянки кори, що включає в реалізацію як сенсорних, так і моторних актів, що бере участь у здійсненні складних психофізіологічних церебральних функцій, може розглядатися як структурна основа тривалого вдосконалення в постнатальному онтогенезі цілісної інтегративної діяльності мозку людини.

Таким чином, в період від народження до 20 років структурні перетворення нейронних ансамблів здійснюються в різних областях кори за єдиним принципом, але в різні терміни і з різним якісним і кількісним представництвом кожного з структурних компонентів.

Паралельно морфологічному розвитку нервової системи відбуваються функціональне дозрівання її і відповідні біохімічні зміни.

Так, у спинному мозку, стовбурі і гіпоталамусі у новонароджених виявляють ацетилхолін, &947;-аміномасляна кислота, серотонін, норадреналін, дофамін, однак зміст медіаторів низька і становить 10-50% від такого у дорослих. У постсинаптичних мембранах нейронів вже до моменту народження з'являються специфічні для перерахованих медіаторів рецептори.

Дозрівання структур ЦНС підсилюється гормонами щитовидної залози.

Бокові шлуночки порівняно широкі

antonsevas — Sat, 31 Oct 2009 16:50:01 GMT

Морфологічне дозрівання окремих ділянок кори, пов'язаних з діяльністю різних аналізаторів, йде не одночасно. Раніше за інших наближаються до будови мозку дорослої людини коркові кінці нюхового аналізатора, представленого в древній, старою і проміжній корі. У новій корі насамперед розвиваються коркові кінці рухового і кожного аналізаторів, а також лімбічна область, пов'язана з інтерорецептори, і інсулярного область, яка має відношення до нюхової і речедвігательной функцій. Потім диференціюються коркові кінці слухового і зорового аналізаторів і верхня тім'яна область, пов'язана зі шкіряним аналізатором. Нарешті, в останню чергу досягають повної зрілості структури лобової і нижньої тім'яної областей та скронево-тім `яно-потиличної підобласті. Особливості структурного розвитку окремих кіркових відділів аналізаторів визначають до певної міри послідовність появи умовно-рефлекторних реакцій дитини.

Як було зазначено, процес миелинизации нервових провідників починається ще в ембріогенезі. Однак темп освіти мієлінових оболонок у різних нервових стовбурів різний, в результаті чого до моменту народження частина нервових провідників як центральної, так і периферичної нервової системи не закінчує миелинизации. У зв'язку з цим слід пам'ятати, що миелинизации черепних нервів здійснюється протягом перших 3-4 місяців і закінчується до 1 року - 1 г 3 міс постнатальної життя. Миелинизации спінальних нервів завершується дещо пізніше - до 2-3 років.

Існують, мабуть, ще дві закономірності, характерні для процесу миелинизации. Одна з них полягає в тому, що филогенетично давніші шляху починають миелинизации дещо раніше, ніж молоді. Саме цим, швидше за все, пояснюється той факт, що перший міелінізірующімся (ще в ембріогенезі) провідником у людини є вестибулярний нерв.

Водночас чітко встановлено, що нервові провідники тих функціональних систем, які забезпечують виконання життєво важливих функцій (наприклад, акт смоктання), також міелінізіруются випереджаючими темпами. Це становить другу закономірність, встановлену в онтогенезі процесу миелинизации.

Маса головного мозку новонародженого має відносно велику величину і в середньому становить 1 / 8 маси тіла, тобто близько 400 г, причому у хлопчиків вона дещо більше, ніж у дівчаток. У новонародженого добре виражені довгі борозни, великі звивини, але глибина і висота їх невеликі. Дрібних борозен і звивини відносно мало, вони з'являються поступово протягом перших років життя. До 9-місячного віку первісна маса мозку подвоюється і до кінця 1-го року життя складає 1/11-1/12 маси тіла. До 3 років маса головного мозку в порівнянні з масою його при народженні потроюється, до 5 років становить 1/13-1/14 маси тіла, у 20 років первісна маса мозку збільшується в 4-5 разів і становить у дорослої людини всього 1 / 40 маси тела. Поряд із зростанням головного мозку змінюються і пропорції черепа. Бокові шлуночки порівняно широкі. Мозолисте тіло тонке і короткий, протягом перших 5 років воно стає товще і довше, досягаючи до 20 років остаточних розмірів.

Слід відзначити особливості дозрівання окремих ділянок кори великого мозку.

Соматосенсорной область (поля 1, 2, 3). У процесі онтогенезу змінюється просторова організація клітинних елементів соматосенсорной області, відзначається поступове розрідження її структурних елементів.

У період від народження до 20 років у полях соматосенсорной зони пірамідні, зірчасті і веретеновідние нейрони зазнають значних змін: збільшуються їх розміри, особливо в перші 7 років життя, змінюються форма, характер розгалуження дендрітов. З віком у полях 1, 2 і 3 збільшується відносна кількість пірамідних нейронів за рахунок зменшення числа перехідних форм.

Зрительная область. У цій галузі первинна зона, що сприймає світлові роздратування, знаходиться в полі 17. Вторинна сприймає зона, що забезпечує зорове розпізнавання і пам'ять, - це поля 18 і 19.

Зростання кори завширшки в полях 17 і 18 відбувається до 3, а в полі 19 - до 7 років.

Основні функції регулювання різних фізіологічних процесів виконують проміжний і середній мозок

antonsevas — Thu, 29 Oct 2009 16:49:59 GMT

Слід зазначити, що новонароджена дитина, так само як і дитинчата інших ссавців, легше переживає щодо тривалу гіпоксію, ніж дорослий.

У плодів і новонароджених нервові клітини в корі лежать порівняно близько один від одного, причому частина з них знаходяться і в білій речовині. У міру зростання дитини концентрація клітин в одиниці площі знижується, незважаючи на те що в сіру речовину мігрують клітини з білої речовини.

Мозок новонародженого дуже великий - більше 10% від загальної маси тіла. До періоду статевого дозрівання маса його становить усього близько 2% від маси тіла, хоча, природно, абсолютна маса мозку збільшується з ростом дитини.

Мозок новонародженого незрілий, причому кора півкуль великого мозку є найменш зрілим відділом всієї нервової системи. Основні функції регулювання різних фізіологічних процесів виконують проміжний і середній мозок.

О. Бадалян).

У глибокій непристосованості ЦНС новонародженого закладені основи гнучкою, диференційованою адаптації до умов середовища, навчання. Мабуть, це прямо пов'язано з найбільшим за тривалістю в тваринному світі періодом дитинства у людини. Навіть у вищих мавп дитинча 1,5-2 років уже цілком здатний до самостійного існування і не має потреби в батьківському догляді. Після народження маса мозку збільшується в основному за рахунок зростання тел нейронів, відбувається подальше формування ядер головного мозку. Їх форма змінюється мало, однак розміри і склад їх, а також топографія щодо один одного зазнають досить демонстративні зміни.

Процеси розвитку кори полягають, з одного боку, в освіті її шести шарів, а з іншого - в диференціації нервових клітин, характерних для кожного коркового шару. До моменту народження у дитини вже закінчується освіта шестіслойной кори. У той же час диференціювання нервових клітин окремих верств до цього часу ще далеко не завершується. Найбільш інтенсивно диференціація клітинних елементів, а також миелинизации аксонів нервових клітин кори йде у постнатальному періоді - протягом 1-го і 2-го років життя дитини. У цей період різко збільшуються маса і поверхня кори півкуль великого мозку.

До 2-річного віку закінчують своє формування пірамідні клітини кори.

Чи можна визнати достатньо обгрунтованим той факт, що саме перші 2-3 роки життя є найбільш відповідальними етапами морфологічного та функціонального становлення мозку дитини. На 1-му році життя закладаються основи психічної діяльності, йде підготовка до самостійного ходіння, мовленнєвої діяльності. Існує думка, що в цей період відбувається «первинне навчання», тобто формування нейронних ансамблів, які в подальшому служать фундаментом для більш складних форм навчання.

У наступні роки темп розвитку кіркових структур хоча і сповільнюється, але до 4-7 років клітини більшості областей кори стають близькими за будовою клітин кори дорослої людини. Повністю розвиток клітинних структур кори півкуль великого мозку закінчується лише до 10-12 років.

Порожнини цих бульбашок утворюють бічні шлуночки півкуль

antonsevas — Wed, 28 Oct 2009 16:49:58 GMT

У передньонижні відділи проміжного мозку формуються очні келихи.

Кінцевий мозок (telencephalon) також розвивається з переднього мозкового міхура. Його стінка, відповідна кінцевого мозку, випинається у дорсолатеральних напрямку і утворює два мозкових міхура, які з часом перетворюються в півкулі мозку. Порожнини цих бульбашок утворюють бічні шлуночки півкуль.

Процес цефалізаціі, особливо притаманний людині, проявляється в бурхливому розвитку кінцевого мозку. Бульбашки кінцевого мозку, розростаючись за короткий період часу, покривають собою проміжний мозок, потім середній мозок і мозочок. Зовнішня частина стінки мозкових міхурів росте значно швидше внутрішньої.

На початку 2-го місяця розвитку стінка мозкових міхурів містить велику кількість дрібних короткоотростчатих нейробластів - так званий материнський шар кори. Серед цих клітинних елементів зустрічаються спонгіобласти, що мають довгі тонкі відростки, що прямують до зовнішньої поверхні мозкового міхура.

Починаючи з 3-го місяця внутрішньоутробного розвитку гістологічно стає виразнішою закладка кори: вона являє собою вузьку стрічку, що складається з густо розташованих клітин. Подальша диференціювання йде двома паралельними шляхами: шляхом утворення шарів і шляхом диференціювання клітинних елементів, яка закінчується лише в постнатальному періоді. Основним морфологічним проявом диференціювання нейронів, що розвивається в корі великих півкуль є ускладнення їх відростків, зокрема прогресивний зростання дендрітов і бічних колатералей аксонів. Іншими словами, диференціювання нейронів кори - це включення нейронів у все більшу кількість міжнейронні зв'язків.

До 3-му місяця розвитку між бульбашками утворюється мозолисте тіло. На 11-12-му тижні внутрішньоутробного періоду півкулі мозку можна дізнатися по їх формі.

З 5-го місяця в корі великих півкуль вже помітна цитоархітектоніка. До середини 6-го місяця внутрішньоутробного розвитку в тих ділянках кори, які утворюють филогенетично молоду кору (neocortex), видно більш-менш чіткий поділ на шість шарів, виявляються відмінності в будові окремих полів.

Існують виражені відмінності у швидкості диференціювання кожного з шарів кори. Так, II і III шари кори стають чітко помітними тільки після народження. Морфологічно раніше за інших диференціюються гігантські піраміди V шару передньої центральної звивини.

До моменту народження більшість нейронів глибоких шарів кори досягають вже значною мірою зрілості, за формою тіла та розвитку відростків наближаючись до структури цих верств у дорослого. Значна частина нейронів поверхневих шарів кори знаходиться на більш ранніх етапах формування.

До кінця періоду внутрішньоутробного розвитку чітко виражена миелинизации волокон, особливо в більш простих (филогенетично старих) системах мозку.

У цей час відбуваються важливі біохімічні зрушення в нервової тканини. Найбільш істотними з них є зміни ряду ферментних систем, в результаті яких здійснюється перехід метаболізму мозку від анаеробного до аеробному.

У віці від 3 місяців до одного року відбувається активна диференціювання мозочка

antonsevas — Tue, 27 Oct 2009 16:49:56 GMT

Саме вони в подальшому стають грушоподібними клітинами кори мозочка. Перші клітини Пуркіньє з'являються в черв'яка мозочка людини вже на 4-му місяці внутрішньоутробного розвитку.

Слід підкреслити, що формування борозен в розвивається мозочку людини йде паралельно або слідом за диференціюванням клітин Пуркіньє.

У віці від 3 місяців до одного року відбувається активна диференціювання мозочка. Вона виражається насамперед у наростанні об'єму і маси перікаріонов грушовидних клітин, збільшення кількості синапсів на них, збільшенні діаметра волокон в білій речовині мозочка, інтенсивному зростанні молекулярного шару кори.

Диференціація мозочка - центрального органу рівноваги і координації рухів відбувається і в більш пізні терміни. Це пов'язано з подальшим вдосконаленням рухів дитини. Однак ці явища важко уловлюються морфологічними методами, будучи, мабуть, значною мірою фізіологічними.

В. Середній мозок (mesencephalon). Так само як і спинний, середній мозок має крилоподібні і базальну платівки. З базальної пластинки розвивається одне ядро окорухового нерва, яке добре виражено вже до кінця 3-го місяця внутрішньоутробного періоду. Крилоподібні платівка дає початок ядер нижніх і верхніх горбків четверохолмія, а також, можливо, частини клітин червоних ядер.

У другій половині внутрішньоутробного розвитку на вентральній поверхні середнього мозку з'являються два великі скупчення волокон - підстави ніжок мозку.

Зростання крилоподібні і базальної пластинок середнього мозку назовні, особливо інтенсивний в другій половині внутрішньоутробного періоду, здавлює порожнину IV шлуночка, звужуючи його до невеликого каналу, що назване водопроводом мозку.

Проміжний мозок (diencephalon). Утворюється проміжний мозок з переднього мозкового міхура, гістологічно представляючи собою масивне потовщення мантійних шару, що розрослася до такого ступеня, що майже не залишається крайової вуалі. У результаті нерівномірного проліферації клітинного матеріалу проміжного мозку в ньому утворюються закладку: таламуса-дорсально розташована і гіпоталамуса - вентрально розташована.

З ростом дитини борозни стають глибшими

antonsevas — Mon, 26 Oct 2009 16:49:55 GMT

У півторарічного дитини клітини довгастого мозку організовані в чітко обумовлені ядра і мають майже всі ознаки диференціювання. У дитини 7 років нейрони довгастого мозку не відрізняються від нейронів дорослого навіть по тонких морфологічними ознаками.

Б. Задній мозок (metencephalon). Анатомічно задній мозок поділяється на три частини: 1) центрально розташовану ядерні частина, яка є прямим продовженням довгастого мозку; 2) мозочок і 3) міст.

Мозочок частково розвивається з клітин крилоподібні платівки заднього мозку, які мігрують в дорсально напрямку в період, коли починає формуватися мозкової вигин. Тіло мозочка, що представляє в людини найбільший відділ цього органу, розвивається з відділів крилоподібні платівки, розташованих у верхніх ділянках заднього мозку. Клітини цих відділів мігрують у дорсально і медіальному напрямках і, зливаючись, утворюють черв'як мозочка, розташований по середній лінії. Слідом за цим на кожній стороні черв'яка з'являються вирости, що формують передні і задні частки півкуль мозочка. Перші борозни мозочка виникають в передньому відділі хробака, і лише потім процес формування борозен повільно поширюється в латеральних напрямках по всій поверхні органу.

В кінці 2-го місяця розвитку в центральній частині крилоподібні пластинки утворюються нижні ніжки мозочка (веревчатие тіла).

У немовляти мозочок, будучи помітно витягнутий в довжину, лежить в черепній коробці вище, ніж у дорослого. Борозни щодо неглибокі, слабо змальовано дерево життя. З ростом дитини борозни стають глибшими. До 3-місячного віку в корі мозочка зберігається зародковий шар.

У дитини відразу після народження можна бачити зовнішній зернистий шар і процеси міграції клітин-зерен. Є спостереження, що деякі клітини Пуркіньє у людини виникають в результаті ділення клітин зовнішнього зернистого шару. До кінця 3-го місяця внутрішньоутробного розвитку ці клітини мігрують у напрямку внутрішнього зернистого шару і займають проміжне положення.

Це відбувається в період утворення мозкового вигину

antonsevas — Sun, 25 Oct 2009 16:49:53 GMT

Масса його збільшується приблизно в 8 разів у порівнянні з періодом новонароджене ™. Проте до 5-6 років співвідношення спинного мозку і хребтового каналу стає таким же, як у дорослих.

А. Довгастий мозок (myelencephalon). На початкових етапах формування довгастий мозок має схожість зі спинним мозком. Зокрема, в ньому також в середині 2-го місяця внутрішньоутробного розвитку утворюються вентролатеральние і дорсолатеральній колонки клітин. Найчастіше для верхніх відділів ЦНС вони називаються крилоподібні платівкою (дорсолатеральній колонки) і базальної платівкою (вентролатеральние колонки нейробластів). При подальшому морфогенез крилоподібні і базальна платівки як би розходяться в латеральному напрямку, розкриваючись на кшталт книжки. Це відбувається в період утворення мозкового вигину. Клітини мезенхіми, прилеглі до верхніх відділів розвивається довгастого мозку, дають початок великого числа ангіобластов, що утворюють судинні сплетення, з якого формується судинне сплетення четвертого (IV) шлуночка. Цей процес починається вже на 6-му тижні внутрішньоутробного розвитку.

На 3-му місяці внутрішньоутробного розвитку крилоподібні і базальна платівки розщеплюються в поздовжньому напрямку, причому з крилоподібні пластинки утворюються чотири клітинні колонки, а з базальної - три. Деякі черепні нерви беруть початок з цих колонок або закінчуються в них. У цих колонках локалізуються ядра язикоглоткового нерва, ядро одиночного шляху, одне з ядер трійчастого нерва, ядро вестібулокохлеарного нерва. Два ядра трійчастого нерва закладаються спочатку в довгастому мозку, потім, вдруге, переміщаються в задній мозок. За даними ряду дослідників, в довгастому мозку закладається більша частина ядер черепних нервів, які потім мігрують в інші відділи нервової системи, зокрема в задній мозок.

Закладка ядер черепних нервів у розвивається довгастому мозку, мабуть, і пояснює той факт, що до середини внутрішньоутробного розвитку цей відділ містить дуже велику кількість клітин. У процесі його подальшого розвитку кількість клітин в ньому зменшується, в той час як розмір і об'єм клітин збільшуються.

У немовляти в довгастому мозку триває процес зменшення клітинних мас, про що можна судити зі скорочення кількості нейронів на одиницю площі. Разом з тим продовжує наростати маса нейрона і збільшуватися ступінь диференціювання.

В процесі розвитку відбувається зміна форми просвіту та розмірів центрального каналу спинного мозку

antonsevas — Sat, 24 Oct 2009 15:49:52 GMT

Чітко виражені його шийні і поперекові потовщення. Загальне зростання спинного мозку відстає від зростання хребта вже з 4-го місяця внутрішньоутробного розвитку, внаслідок чого його нижній кінець як би переміщається догори.

В процесі розвитку відбувається зміна форми просвіту та розмірів центрального каналу спинного мозку. Діаметр каналу у новонародженого більше, ніж у дітей наступних вікових груп. Протягом першого року життя закінчується редукція просвіту центрального каналу.

Основна маса провідних шляхів спинного мозку в цей період сформована, проте процес їх миелинизации не завершений. Зокрема, не міелінізіровани ще пірамідні шляху. Слід особливо відзначити, що миелинизации провідних шляхів, що забезпечують реалізацію життєво важливих рефлексів (акт смоктання, хапальний рефлекс), закінчується до моменту народження.

Гліальних остов спинного мозку новонародженого є сформованим. Нейрони розташовуються групами (ядрами) і по ряду гістологічних ознак (морфологія та положення ядра, наявність і розподіл нейрофібрілл, ступінь вираженості тігроіда) здебільшого представляються зрілими.

Спинний мозок новонародженого має більш закінчену морфологічне будову в порівнянні з головним, у зв'язку з чим виявляється і досконалішим у функціональному відношенні.

Зростання спинномозкового каналу найбільш виражений в грудному відділі. Шийному і поперековому потовщення починають формуватися в перші роки життя дитини. Гістологічно в ранньому віці відзначається перевага передніх рогів над задніми; нервові клітини розташовані групами, тканина глії добре розвинена.

Зростання спинного мозку триває приблизно до 20 років.

Одним з найбільш виражених навіть на макроскопічному рівні змін є формування шийних і поперекових

antonsevas — Fri, 23 Oct 2009 15:49:50 GMT

Волокна дорсального касатика, що містять у своєму складі головним чином нейріти клітин спинномозкових вузлів, на 5-му тижні розвитку дуже короткі, а в ембріонів довжиною 35 мм (8-9-й тиждень розвитку) вони зміщуються медіально, формуючи задні стовпи спинного мозку.

Той факт, що спонтанні руху ембріона з'являються раніше, ніж настає момент, коли можна викликати рефлекторні відповіді на подразнення, свідчить про більш ранньому дозріванні в ембріогенезі вентролатеральних колонок і що містяться в них нейронів.

Мотонейрони, що іннервують кісткову мускулатуру, також дозрівають раніше нейронів вищих відділів нервової системи (мозочка, кори великих півкуль). Загальна швидкість диференціювання нервових клітин однакова, мабуть, в більшій частині спинного мозку і цілком достатня для того, щоб забезпечити надмірне число нейронів, необхідних для іннервації м'язів тулуба. Відомо також, що значна кількість нейронів грудного відділу спинного мозку гине в ембріональному розвитку, з якихось причин не включившись до складу рефлекторних дуг.

У онтогенезі, як і в філогенезі, випереджаючими темпами відбуваються формування і миелинизации филогенетично старих шляхів спинного мозку; нові філогенетичні придбання формуються і міелінізіруются пізніше. Зовнішня форма, топографія, розміри і будова спинного мозку в процесі його внутрішньоутробного розвитку змінюються досить сильно. Одним з найбільш виражених навіть на макроскопічному рівні змін є формування шийних і поперекових потовщень спинного мозку, пов'язаних із зростанням зачатків верхніх і нижніх кінцівок. Спинний мозок новонародженого є анатомічно і гістологічно цілком диференційовану структуру, що забезпечує на необхідному рівні рефлекторну діяльність дитини цього етапу розвитку. Його маса становить 3-4 г; маса спинного мозку дорослої людини дорівнює приблизно 30 г. Звідси зрозуміло, що у новонародженого спинний мозок має досить велику відносну масу в порівнянні з загальною масою тіла.

Кожне з цих утворень проходить певні етапи функціонального та структурного розвитку

antonsevas — Thu, 22 Oct 2009 15:49:48 GMT

У наступному розвитку передній мозок поділяється на кінцевий (telencephalon), що включає півкулі великого мозку і деякі базальні ядра, і проміжний (diencephalon). З кожного боку проміжного мозку виростає очної міхур, що формує нервові елементи очі. Середній мозок зберігається як єдине ціле, але в процесі розвитку в ньому відбуваються значні зміни, пов'язані з утворенням спеціалізованих рефлекторних центрів, що мають відношення до роботи органів почуттів: зору, слуху, тактильного, больової і температурної чутливості.

Ромбовидний мозок поділяється на задній (metencephalon), що включає мозочок і міст, і довгастий (myelencephalon) мозок.

Однією з важливих нейрогістологіческіх характеристик розвитку нервової системи вищих хребетних є асинхронність диференціювання її відділів. Нейрони різних відділів нервової системи і навіть нейрони в межах одного центру диференціюються асинхронно: а) диференціювання нейронів вегетативної нервової системи значно відстає від такої в основних відділах соматичної системи; б) диференціювання симпатичних нейронів дещо відстає від розвитку парасимпатичних.

Перш за все відбувається дозрівання довгастого і спинного мозку, пізніше морфологічно і функціонально розвиваються ганглії стовбура головного мозку, підкіркові вузли, мозочок і кора великих півкуль. Кожне з цих утворень проходить певні етапи функціонального та структурного розвитку. Так, у спинному мозку раніше дозрівають елементи в області шийного потовщення, а потім йде поступовий розвиток клітинних структур у каудальному напрямку; першими диференціюються спинальні мотонейрони, пізніше - чутливі нейрони і в останню чергу - Інтернейрони і проводять межсегментние шляху. Ядра стовбурної частини головного мозку, проміжний мозок, підкіркові ганглії, мозочок і окремі шари кори великого мозку структурно розвиваються також в певній послідовності і в тісному зв'язку одна з одною. Розглянемо розвиток окремих областей нервової системи.

Після поділу нервової трубки на три шари (епендімний, плащової, крайова вуаль) у тій її частині, яка утворює надалі спинний, довгастий, задній і середній мозок, у мантійних шарі по всьому довжині названих відділів визначаються чотири паралельні колонки нейробластів: два - розташовані дорсолатеральній і дві - вентролатерально. Вони є закладками майбутніх рогів сірої речовини спинного мозку та їх аналогів у верхніх відділах стовбура. З вентролатеральних колонок утворюються передні роги, з дорсолатеральних - задні.

У міру збільшення кількості клітин вентролатеральних колонок утворюються групи окремих ядерних скупчень, при цьому колонка перетворюється на низку послідовно розташованих розширень. Таке первинне сегментарно розташування нейробластів помітно вже в ембріонів людини розміром 8-10 мм (5-6-й тиждень розвитку). Трохи пізніше (розмір зародка 10-15 мм) кожна вентролатеральная колонка піддається вторинної поздовжньої перебудові з утворенням декількох (частіше за все чітко виділяються трьох) груп клітин.

Дорсолатеральній колонки дають початок заднім рогах спинного мозку з їх асоціативними нейронами. Вже на 5-му тижні внутрішньоутробного розвитку можна бачити нервові волокна, що йдуть від дорсомедіальних колонок в крайову вуаль.

Спінномозжечковие волокна, що займають найбільш латеральне положення, з'являються дещо пізніше, ніж пучки, що передували їм за часом формування і лежачі більш медіально.